Владимир Воробьёв предлагает Вам запомнить сайт «СОЦИАЛЬНАЯ СЕТЬ "ПРАВОСЛАВНЫЙ РАЗГОВОР"»
Вы хотите запомнить сайт «СОЦИАЛЬНАЯ СЕТЬ "ПРАВОСЛАВНЫЙ РАЗГОВОР"»?
Да Нет
×
Прогноз погоды
Новусманская школа-интернат
Православные праздники

Отправить письмо










Письмо солдата Украинской армии, отправленного на фронт из госпиталя без лечения

развернуть

Мы хотим показать вам фото письма солдата Украинской армии, которого срочно, не дожидаясь окончания лечения выдернули из госпиталя, и отправили на фронт.

На фронте он был убит, а в ходе досмотра - у него было обнаружено письмо.

Фото этого письма мы прилагаем, но для удобства чтения, вот его текст:

"Вітаю вас мої любі зі святом Незалежності України!

Бажаю перш за все миру та спокою в нашій знедоленій країні, на яку Боже наш славний – Ісусе не як не пришле батька, що піклується про власний народ та державу, а не заробляє на горі та руйнації. В мене все гаразд, я завдяки добрим людям і нашому капітанові залишився в Харківській лікарні, де можу працювати санітаром та годуватися в офіцерській їдальні. Моє поранення в ногу мені не заважає але на ліки потрібні чималі гроші. Дякую сестрі, що вислала мені 800 гривень, бо це справді врятувало мені кінцівку, а може й життя. В моєму взводі 9 солдатів оперували без наркозу та антибіотиків через нестачу грошей їм ампутували кому ногу, кому руку, а Сергія - танкіста з великими опіками батьки забрали помирати додому. В полі, де нас зрадили та кинули полковник Грищенко зі старшим керівництвом, коли почалася бійка та паніка лише наш капітан отримуючи чималі поранення засунув нас заляканих та понівечених разом з тілами загиблих в бортові Камази та вивіз без дозволу крізь пекло оточення до Чугуївського шпиталю. Але там місця вже не було, а ліків ніколи не було, через що багато поранених калічать або втрачають. Я дурень перетяг собі поранену ногу джгутом, та не знав що в спеку більше години не можна тримати вузол, через це ледве не втратив кінцівку. Багато поранених відвезли на Чугуївське летовище, щоб відвезти до Дніпропетровської лікарні ім.Мечнікова де зараз перебуває частина пошматованої бригади але вже після погрузки в літак зайшов майор зі штабу АТО та наказав його звільнити, бо є необхідність вивезти поранених іноземців до Польщі, а літак лише один. Нас з хлопцями затовкли по маршрутках та бортових камазах і повезли до Харкова. Водій маршрутки падлюка не соромлячись взяв з нас по 20 грн. на солярку та миття салону але це краще ніж їхати на старих намазах. Один з яких зламався біля селища мала Рогань і поки поранений в ноги капітан шукав інший транспорт. Спека, відсутність води та зелені мухи змусили понівечених бідолах, благаючи Господа-Бога врятувати їхні життя, штовхати стару машину шкандибаючи на залишках кінцівок. Коли їх привезли до шпиталю, капітану ампутували обидві ноги, а більша частина особового складу нашої роти загинула.

Після двох тижнів в лікарні до родичів, скалічених хлопців звернулися бариги від організації афганців України та товариства інвалідів Джерело, які запропонували отримати протези ніг по 7000 гривень під акцію до дня Незалежності України. А мені теж підфортило і я за те, що здав кров іноземцям, отримав сертифікат на безкоштовні металеві зубні протези та 10% знижку на медичну страховку.

Ще добавлю по їдальні – нас на фронті май же не годували, все купували самі ,тому навіть капуста з картохами в мундирі та компот, що дають в шпиталю, дозволяють хлопцям за тиждень відгодовуватись. Але з батьків лікарі постійно на щось збирають копійки. Я бачив добровольця з Волині так з нього, як з іногороднього в касу лікарні збирають по 80 гривень щодня. А мій приятель Андрій Потоцький 29 років, помер в Харківській лікарні в наслідок поранення в нирку та відсутності в хворої матері грошей на ліки та гемодіаліз. Він тиждень вмирав в страшних муках, а відійшов з посмішкою так його і поховали.

Зато я сам бачив, коли привозили поранених американців на новеньких скорих в платні генеральські палати їх в нас 2, то в мене та скалічених хлопців з Полтави постає одне в голові. Так за що ми воювали та скалічилися? Щоб я був донором та слугою пораненого американця чи поляка? Так я теж воював за Україну але вона не наша. Бо нас тут за людей не вважають, а на нашому горі заробляють чималі гроші. Керівництво АТО коли приїжджає на фронт ставить в палатку кондиціонер та заказує суши з ресторану, старші офіцери крадуть солярку та харчі, а іноді одежу та телефони, таксисти беруть 1000 гривень щоб вивезти пораненого з зони АТО швидко. Хлопці на блокпостах та заставах беруть хабарі з біженців та продають зброю. Лікарі підняли ціну на ліки, донорські органи та свої послуги. І навіть вже з’явилися туристи які можуть за гроші постріляти по житловим домам з гармати. І за це все платимо ми – прості українські солдати, яких ще так багато по селах.

Бережіть себе та брата дурня на фронт не пускайте бо загине не за грош. Не має тут нашої України омріяної в думках, а є тільки горе та розпач. На Донбасі хтось вмирає, а хтось гроші заробляє.

Цілую та обнімаю ваш Богдан."

Письмо солдата Украинской армии, отправленного на фронт из госпиталя без лечения

Письмо солдата Украинской армии, отправленного на фронт из госпиталя без лечения

Письмо солдата Украинской армии, отправленного на фронт из госпиталя без лечения

Письмо солдата Украинской армии, отправленного на фронт из госпиталя без лечения

Письмо солдата Украинской армии, отправленного на фронт из госпиталя без лечения

Письмо солдата Украинской армии, отправленного на фронт из госпиталя без лечения

http://vk.com/feed?w=wall-73346804_9369


Опубликовала Elena Zybina , 24.08.2014 в 17:08
Статистика 1
Показы: 1 Охват: 0 Прочтений: 0

Комментарии

Показать предыдущие комментарии (показано %s из %s)
Сергей Ю. К
Сергей Ю. К 24 августа 14, в 23:35 вот и убрали свои же за правду видать .. Текст скрыт развернуть
1
Показать новые комментарии
Показаны все комментарии: 1

Последние комменты

Александр Кошулько
Александр Кошулько
Alexandrе
*
Alexandrе США ГОТОВИЛИСЬ К НАНЕСЕНИЮ МАСШТАБНОГО УДАРА ПО РОССИИ, НО ИСПУГАЛИСЬ
Владимир Воробьёв
Владимир Воробьёв

Поиск информации